https://uk.wikipedia.org/wiki/Ґринджо́ли — сани примітивної конструкції, відомі у західних областях України. Великі ґринджоли використовують для перевезення дров та інших важких речей, маленькі («ґринджолята», «ґринджолєти»)[1] — для легких вантажів, а також як дитячі санчата.

Слово «ґринджоли» виводять з румунської мови: gringioară від рум. grindă («жердина», «балка»)[2]. Втім, слід зауважити, що самі румуни аналогічний транспортний засіб називають tirsitoăre, що вимушує поставити під сумнів офіційну етимологію[1].
Конструкція

Ґринджоли мають два довгих полози, кожен з яких попереду загинається догори, утворюючи закрут-«каблучку» (яку зовуть ичвина)[3]. Полози з'єднують оплі́нами (опле́нями)[4] — поперечними брусами. Для цього на кінцях оплінів знизу роблять глухі отвори, у які вставляють стрижні, що вбиті вертикально у полози — копили. Окрім того, отвори роблять і на кінцях оплінів згори: у них іноді вставляють чотири рожни — вертикальні кілки, які слугують для прив'язування до них перевезенних речей. Вантажі також можуть кріпити просто до оплінів поплюстками — зав'язками зі свіжозрубаного гілля.

Для їзди використовують ґринджоли менших розмірів, легкі, іноді оздоблені вибагливою різьбою або кольоровими візерунками[5].

Сани аналогічної конструкції колись побутували у Росії, де вони були відомі під назвою «дровні» (рос. дровни), бо їх зазвичайвикористовували для транспортування дров. Варіантом російських ґринджол є «розвальні»[6] — сани з жердинами, які йдуть від передніх кінців полозів, розширюючись назад (немов «розвалюючись»), за що й отримали свою назву, запозичену згодом і до української мови[7].